Общее впечатление от Кошице

Загальне враження від Кошице, або як я зіпсувала свій відпочинок

2 травня 2018 я відвідала Кошице – друге за величиною місто Словаччини. Як я вже писала раніше, виїхала я до Словаччини з Ужгорода о 1 годині ночі. І це було моєю помилкою.

Потрібно було виїжджати о 7 годині ранку. Близько 10 була б уже в Кошице. І виспалася би нормально, і на ознайомчу прогулянку історичною частиною міста часу вистачило б, з головою.

/

/

Про мою поїздку з Ужгорода до Кошице

Відразу ж, з поїзда Хуст – Ужгород, я пересіла на автобус Ужгород – Кошице. Після автобусних турів з нічними переїздами я вирішила, що в громадському транспорті також зможу добре виспатися. Адже в туристичних автобусах я вмію спати, як немовля. Але не врахувала той факт, що фізично нереально виспатися, якщо на сон залишається лише 2 години!

У поїзді з Хуста поспати не вийшло так як було ще рано, і студенти, які їхали на навчання, активно навколо галасували. В Кошице ми виїхали о 1 годині, а приїхали о 4 годині ночі за українським часом. З цих 3 годин у дорозі на проходження митниці пішло понад 1 годину. А на кордоні між демонстраціями паспорта українцям та словакам особливо не поспиш.




І ось таке сонне чудо, в літньому вбранні (з голими ногами), приїжджає посеред ночі в незнайоме іноземне містечко, виходить з автобуса, а на вулиці +15°С. І це при тому, що за весь час перебування на Закарпатті, температура повітря навіть в нічний час не опускалася нижче +19- +20°С.

Тобто очі злипаються, на вулиці холоднеча, а навколо ніч, і ніякі заклади не працюють…

Добре, що в автобусі були й інші пасажири, які, очевидно, не вперше приїхали до Кошице. Вийшли вони за територію автовокзалу і зупинилися біля сусідньої будівлі.

Автовокзал в Кошице
Автовокзал в Кошице

Як виявилося, це був залізничний вокзал, який відкрився буквально через кілька хвилин. Вже не знаю, відкрили його тому, що охоронець побачив натовп потенційних пасажирів, або за розкладом він відкривається о 3 годині ночі (за місцевим часом). Але це було дуже до речі! На цьому вокзалі, в обнімку з рюкзаком, я змогла подрімати кілька годин, поки не розвиднилося і не потеплішало на вулиці.

Залізничний вокзал в Кошице
Залізничний вокзал в Кошице

Враження від Кошице сонної людини

Незважаючи на те, що на вокзалі, в сидячому положенні, я змогла трохи подрімати, очі тримати відкритими, все одно, було складно. Особливого настрою на прогулянку не було. Апатія разом з втомою здолали мене дуже швидко. Так що більше не стану повторювати подібний трюк з нічним переїздом громадським автобусом. Цей урок запам’ятаю на все життя. Улыбка

І, до речі, сонливість відобразилась на моїй уважності. Якби я була тоді більш уважною, змогла би трохи заощадити на каві. Але про все по порядку…


Кілька хитрощів для туристів в Кошице Подмигивающая рожица


1. З собою завжди потрібно мати дрібні гроші!

Після тривалих переїздів перший заклад, який, зазвичай, відвідують люди, – це туалет. Пошук його, за вказівниками, в цивілізованих країнах не викликає особливих труднощів. Ось тільки не скрізь цей туалет безкоштовний. Принаймні, в тих європейських країнах, де я була, безкоштовний туалет можна було знайти тільки в торговому центрі або на автозаправці. І то, напевно, не завжди.

Ось і в Кошице виявилося, що туалет на залізничній станції платний – коштує 50 євроцентів. Благо, що у мене з собою було близько 5 євро їхніми копійками. А ось хлопцеві, який приїхав на тому ж автобусі, що і я, пощастило набагато менше. У нього була тільки велика купюра, яку вночі розміняти ніде. Турнікет, який стоїть на вході в туалети приймає тільки металеві гроші. А у бабусі-наглядачки в тому туалеті не знайшлось дрібних грошей для розміну…

Так що, скоріш за все, хлопцеві довелося «мітити територію» зовні станції. Улыбка Дівчині в цій ситуації було б набагато складніше.

2. Кава може бути дешевше

Після того, як я «трішки прокинулася», я пішла на пошуки кави, сподіваючись, що після «підзарядки» мої очі відкриються повністю. Шукати довго не довелося. На першому ж поверсі «надибала» Бістро, де купила капучино (1,4 євро) і печеньку у вигляді смайлика (0,7 євро). До речі, печенька виявилася не особливо смачною.

Моя печенюшка «Смайлик» з кавою
Моя печенюшка «Смайлик» з кавою

І ось після «підзарядки» кавою, коли голова вже почала майже нормально метикувати, а глазюні – бачити, біля туалету я виявила досить яскравий плакатик, котрий інформував, що пред’явник чека з туалету може купити каву в Бістро на 50 євроцентів дешевше. Щоправда, мені ця інформація вже була не потрібною…  Печальная рожица

Плакатик, інформує, що пред'явник чека з туалету може купити каву в Бістро на 50 євроцентів дешевше
Плакатик, інформує, що пред’явник чека з туалету може купити каву в Бістро на 50 євроцентів дешевше

3. А туалет може бути безкоштовним Улыбка

В Кошице і на автовокзалі, і на залізничному вокзалі туалети платні – по 0,5 євро. Притому на залізничному вокзалі туалет цілком пристойний: чистий, красивий, сучасний. Чого не можна сказати про туалет на автовокзалі. І, взагалі, автовокзал в Кошице майже нічим не відрізняється від будь-якого автовокзалу в Україні. Такий же убогий. Тільки написи на плакатах і табличках словацькою мовою.

Зал очікування на автовокзалі в Кошице
Зал очікування на автовокзалі в Кошице

Щоправда, автобуси у них істотно відрізняються від більшості наших – там вони новіші та більш комфортабельні. Транспорт на автовокзалі Кошице майже весь брендований в одному стилі – білий фон з червоно-синіми написами і лого eurobus.

Автобусний парк на автовокзалі в Кошице
Автобусний парк на автовокзалі в Кошице

А ось оздоблення жіночого туалету, який знаходиться в підвалі автовокзалу, мене ввело в ступор. Я спочатку навіть сумнівалась – чи вірно я визначила призначення цього приміщення? Всередині туалету, на столику перед дзеркалом, стояло близько 10 букетів різного дизайну і в різних ємностях. Я так і не зрозуміла – було це «приурочено» якійсь події, чи це у них такий «дизайн» інтер’єру… Але виглядала ця виставка букетів посеред туалету доволі дивно.

«Виставка» з букетів в туалеті
«Виставка» з букетів в туалеті

До речі, там, крім відвідування «кабінки», можна просто помити руки за 10 євроцентів.

Проте, якщо вам не хочеться платити за туалет, то буквально в 10 хвилинах пішки від вокзалів знаходиться великий торговий центр «Аупарк» (Aupark), де можна безкоштовно відвідати туалетну кімнату, яка, до речі, набагато більш сучасна і красива, ніж на автовокзалі Кошице. Подмигивающая рожица

Торговий центр Аупарк в Кошице
Торговий центр Аупарк в Кошице

4. Безкоштовна карта міста

Один з улюблених моїх безкоштовних сувенірів в туристичних містах – це карта історичного центру. Карту можна і купити де-небудь в сувенірному магазині. Але навіщо платити за те, що можна отримати безкоштовно?

Тому, приїжджаючи в нове місто, я завжди шукаю інформаційний центр для туристів, який зазвичай можна визначити по значку з буквою «i». Так що, коли я добралася до історичної частини Кошице, уважно почала роздивлятися по сторонах у пошуках цієї самої букви. І мої старання були винагороджені – навпроти оперного театру стояв стенд з величезним зеленим круглим значком, який містив білу літеру «i». Стрілка на цьому стенді показувала у бік «Регіонального інформаційного пункту» (Regionálny informačný bod).

Інформаційний центр для туристів «Регіональний інформаційний пункт» в Кошице
Інформаційний центр для туристів «Регіональний інформаційний пункт» в Кошице

Всередині знаходилась дівчина-консультант, яка безкоштовно дала мені карту міста і пояснила, де можна знайти сувенірний магазин. Адже, крім карти, я хотіла купити ще певний сувенірчик. Спілкувались ми з нею, можна сказати, за допомогою жестів, і не погано зрозуміли один одного. Улыбка

Моя карта туристичного Кошице
Моя карта туристичного Кошице

На що я звернула увагу в Кошице


Мова

Туристам слов’янських національностей в Словаччині, наскільки я зрозуміла, для спілкування англійську мову знати не обов’язково, так як українська, російська та словацька мови дуже схожі. Я говорила російською або українською, а люди мене інтуїтивно розуміли. Вони мені відповідали своєю рідною, словацькою, мовою, і я, в загальних рисах, розуміла, про що йде мова. Так що в плані спілкування бар’єрів, я б сказала, взагалі немає.  Улыбка

Чистота

Кошице – дуже чисте і доглянуте містечко. І це кидається в очі. Вже, в таку рань, коли я вийшла на прогулянку, вулиці міста були чисті. Навіть не знаю, являється це заслугою комунальних служб, чи просто ніхто не смітить.

Яскраві клумби з різноманітними весняними квітами, багато зелені і скверів, фонтани… Навколо дуже красиво!

Велика кругла клумба з яскравими з квітами в сквері Кошице
Велика кругла клумба з яскравими з квітами в сквері Кошице
Помаранчеві братки і червоні маргаритки
Помаранчеві братки і червоні маргаритки
Ще одна яскрава квіткова клумба в Кошице
Ще одна яскрава квіткова клумба в Кошице
Якась будівля біля входу в Міський парк (Mestský Park) Кошице
Якась будівля біля входу в Міський парк (Mestský Park) Кошице
Зелена зона на Головній вулиці і Кошицький державний театр на задньому плані
Зелена зона на Головній вулиці і Кошицький державний театр на задньому плані

Комунальні служби

Комунальні служби працюють з самого ранку, якісно виконуючи свої обов’язки. На входах в парки і сквери висять таблички, які інформують про те, що можна робити, а чого не можна. Громадський транспорт новенький і гарненький… Одним словом – цивілізація, до якої нам ще далеко.

Комунальні служби «озеленюють» вулиці за допомогою зелені в вазонах
Комунальні служби «озеленюють» вулиці за допомогою зелені в вазонах
Інформаційний стенд з правилами поведінки в парковій зоні біля оперного театру в Кошице
Інформаційний стенд з правилами поведінки в парковій зоні біля оперного театру в Кошице
Гарний Кошицький сучасний трамвайчик в кольорах українського прапора (якщо не звертати увагу на білі смуги) ;)
Гарний Кошицький сучасний трамвайчик в кольорах українського прапора (якщо не звертати увагу на білі смуги) 😉

Цигани

Єдине, що зіпсувало враження від міста – це цигани. Нахабство, безпардонність, тваринно-стадна поведінка – це, здається, типові риси для більшості представників цієї етнічної групи, не залежно від країни проживання.

Між історичною частиною міста і вокзалами знаходиться красивий зелений парк, де я хотіла трішки відпочити після прогулянки містом, повалявшись в молодій зеленій траві.

Дорога через парк з вокзалу в історичну частину Кошице
Дорога через парк з вокзалу в історичну частину Кошице

Але, як виявилося, на території цього скверу живуть якісь бездомні цигани. І, що саме мерзенне, вони влаштували собі туалет прямо посеред парку між дерев. Навіть перехожі їх не бентежили. Наприклад, одна жирна бабища підняла своє барахло, стала раком і…

Фу! Аж противно згадувати. І це при тому, що повз постійно проходять люди на вокзал і назад. Не розумію тільки, чому поліція там не приймає ніяких мір по відношенню до цих безпардонних персонажів?

Галявина з молодою соковитою весняною травою і кульбабами в парку Кошице
Галявина з молодою соковитою весняною травою і кульбабами в парку Кошице

Так ось, відійшла я подалі від місця скупчення цих грязнуль (не побоюся цього слова, тому що саме так вони себе і ведуть!). Вибрала невелику галявину посеред красивої молодої соковитої трави з кульбабами і приземлилася там з ноутбуком. Буквально через 10 хв біля мене вже з’явилася зграя молодих циганів з дітьми. І це ж треба було мене розглянути на іншій стороні парку!  Печальная рожица

Я, в принципі, не расистка, але подібного роду персонажі мене лякають. Абсолютно непотрібні, в деякій мірі, навіть, небезпечні, члени суспільства! Мені здається, що вони не упустять шансу що-небудь поцупити. Тому відразу ж зібрала свої речі і потопали на вокзал. Краще посиджу серед бетону і пилу, ніж стану жертвою пограбування.  Улыбка





Підсумок


В цілому, враження від міста залишилися дуже приємні, якщо, звичайно, не звертати уваги на напівсонний стан і «знайомство» з місцевими циганами.

Містечко дуже гарне та чисте. Щоправда, його історична частина не особливо велика за площею, тому одного дня для знайомства, думаю, з головою вистачить. Але відвідати Кошице, однозначно, потрібно. Адже, поміж іншого, там є кілька дивовижних творінь архітектури, про які розповім іншого разу.  Подмигивающая рожица

Фонтан у сквері перед театром і вежа дивовижного Собору Святої Єлизавети Угорської в Кошице
Фонтан у сквері перед театром і вежа дивовижного Собору Святої Єлизавети Угорської в Кошице
276 Просмотров