Минулої зими, в січні 2015 року, я вирішила влаштувати собі уїк-енд в Карпатах. А саме – було цікаво побувати, напевно, на найвідомішому горно лижному курорті України – в Буковелі. Не раз чула від людей, що Буковель досить дороге для зупинки місце, і тому краще зупинятися в навколишніх населених пунктах… Таким чином, побродила я трішки просторами Інтернету і вирішила вибрати місцем своєї зупинки – Яремче…
\
\
І я про це не пошкодувала!
Моє особисте враження від знайомтсва з Яремче
В Буковелі зупинятися є сенс, якщо ви їдете тільки кататися на лижах, і більше нічого вас не цікавить.
Якщо ж цікаво не лише кататися, але й, наприклад, подивитися, чим живуть Карпати, відчути їх дух – тоді навколишні села і містечка – найкращий вибір для зупинки.
А побувати в Карпатах взимку варто однозначно! Для людини, яка вперше туди приїхала з протилежної частини України, дуже впадає в очі те, що там все не так, як у нас… Це – ніби з’їздити за кордон!
Вони не такі, як ми! Абсолютно!
Як би це не було сумно, але, здається, спільне у нас – це тільки погані дороги і, напевно, однакова кількість свинячо-бидла на 1 кв.м. Іншими словами – сміття… й іноді – його гори…
Проте, не будемо про сумне…
Як знайти потрібну адресу в Яремче?
Якщо приїхати в будь-яке село Сумської області, заблукати там буде дуже складно. Адже вулиці чітко обмежені високими парканами приватних дворів, які вишикувалися в ряд один за іншим. Вікна будинків виходять на вулицю і під ними зазвичай є невеликий палісадник, де господарі висаджують квіти. На початку і в кінці вулиці (а, можливо, і по середині) на цих зборах висять таблички з назвою вулиці. На кожному дворі табличка з номером. Тобто можна легко знайти потрібний будинок на потрібній вулиці.
Думаю, подібного роду населені пункти характерні не тільки для Сумської області, а й для більшої частини Лівобережної України.
Яремче (а також ті села, що ми проїжджали дорогою з Яремче до Поляниці) кардинально відрізняються своїми будинками і плануванням вулиць. Приїжджій людині важко зорієнтуватися, де знаходиться яка вулиця і потрібний будинок. Думаю, це пов’язано з тим, що містечко розташоване на схилах гори, і “вибудувати” будинки в рівну лінію проблематично. Мені взагалі здалося, ніби будинки в Яремче розташовані якось хаотично.
Наприклад, якби господар пансіону, який я забронювала попередньо через сайт booking.com, не зустрів мене на вокзалі, я б не змогла знайшла потрібний адресу самостійно.
А один раз заблукала, коли поверталася з прогулянки. Навігатор в телефоні також, як і я, “заблукав” 
Колоритні пейзажі Яремче
Зате краса навколо просто неймовірна!
Чудові архітектурні ансамблі Яремче
Навіть, якщо не брати до уваги, гарнющі пейзажі гір і річок, створені природою… Якщо дивитися лише на творіння рук людських – ті ж самі будинки, ресторани, готелі…
Все різнобарвне і яскраве. Будинки, в більшості своїй, – нові, двоповерхові, з яскравими дахами та стінами (принаймні в центральній частині містечка). Після наших (Сумських) однотипних непоказних споруд прямокутної форми з цегляними стінами та сірим шифером ці вулички просто радують око… І це взимку! Коли саме життя стає похмурим і сумним…
Готелі виглядають, як замки серед гір.
Автентичні розважально-оздоровчі комплекси, побудовані з дерева і каменю, викликають захват одним своїм зовнішнім виглядом. Це просто шедеври ремесла, які можна з чистою совістю назвати видатними пам’ятками Яремче.
Мости та залізнодорожні шляхи
І, що мені найбільше сподобалося та перехопило подих, – так це старовинні мости через річку Прут і залізна дорога, яка біжить крізь гори та гірські ріки. Раніше подібні пейзажі я бачила тільки на екрані
Релігія в Карпатах
Більшість населення в Яремче – греко-католики, тоді як на території Лівобережної України переважають православні церкви.
Взагалі-то, я людина не релігійна. Для мене церкви – це просто пам’ятники архітектури. Чудова архітектура в мене викликає захоплення. А храмам, зазвичай, в красі не відмовиш, особливо католицьким. Зокрема, в Яремче просто таки неможливо не звернути увагу на греко-католицьку Церкву Різдва Івана Хрестителя, яка виблискує своїми золотими куполами на тлі гір, в самому центрі містечка.
І ще одна цікава особливість Карпат – це каплички, які іноді зустрічаються уздовж доріг. Вони цілі, доглянуті і красиві. Якщо чесно, я не знаю їх призначення. Розумію, що це якась релігійна святиня.
Але, чомусь мені здається, якби таку капличку встановили у нашому регіоні, то знайшлися б дебіли, які, в кращому випадку, обписали, поламали, обікрали її, а в гіршому – могли б, без особливих докорів сумління, поцупити в невідомому напрямку…
