Як я писала в попередній статті, 2 травня 2018 року я на півдня з’їздила в друге за розмірами місто Словаччини – в Кошице, яке, до речі, було визнане культурною столицею Європи в 2013 р. Не зважаючи на те, що я не виспалась і була дуже втомлена, я не змогла не звернути увагу на чарівність цього містечка. Адже деякі пам’ятники його архітектури просто таки казкові!
/
/
Що можна подивитися в Кошице?
Від вокзалу до історичної частини міста буквально 10-15 хв. пішки через Міський парк (Mestský Park).
По парку я прогулюватися не стала, так що нічого особливого про нього розповісти не можу. Алея, якою я йшла в Старе місто (Staré Mesto), була зеленою, красивою і доглянутою. І, що цікаво, вже о 7 ранку навколо була абсолютна чистота.
Прогулянка історичним центром Кошице (не поспішаючи, з фотосесіями, і заглядаючи, образно кажучи, в кожен кут) відняла буквально півдня. Притому, якщо вірити гуглу, я могла б пройти весь цей маршрут за годину, якби не відволікалася. Прогулянка складалась з того, що я вийшла з вокзалу, зробила коло старовинними вулицями Кошице, помилувалася стародавньою архітектурою, відвідала торговий центр «Аупарк» і повернулася на вокзал.
Я спробувала прокласти свій орієнтовний маршрут на карті гугл, але маркерів не вистачило, тому маршрут вийшов не закінченим – не вистачило фрагмента від ТЦ «Аупарк» до вокзалу. 🙂
Орієнтовний маршрут моєї прогулянки на карті гугл
А приблизне розташування всіх визначних пам’яток, про які буде йти мова в цій статті, я зазначила на скріншоті google карти:
Архітектурні шедеври Кошице
Якабів палац (Jakabov palác або Dzivákov palác)
Перша пам’ятка, на яку просто неможливо не звернути увагу, тупаючи доріжкою Міського парку, – це Палац Якоба (або Якаба – як вірно писати, я так і не зрозуміла – в гуглі є різні версії), або словацькою Jakabov palác (Dzivákov palác), який стоїть на перетині вулиць Млинська (Mlynskej ulica) і Штефанікова (Štefánikovej ulica). Між парком і палацом розташований невеликий пішохідний місток над автомагістраллю, обвішаний замками закоханих. І, коли йдеш цим містком, здається, що в кінці, посеред сучасної міської суєти, вклинився середньовічний казковий Смарагдовий замок…
Але, як стверджують інтернетівські джерела, цей палац в еклектичному стилі (псевдоготика) не такий вже і старий. Його побудував відомий словацький архітектор Петро Якаб (Péter Jakab) в кінці XIX століття.
Ця будівля мене привабила саме елементами готики в своїй архітектурі. Не знаю чому, але деякі готичні споруди викликають у мене шалений захват. Цей замок не став винятком. Якабів палац – просто дивовижна визначна пам’ятка Кошице!
Будівництво палацу Якоба було завершено в 1899 році. У 1908 році, після смерті Петра Якоба, цей будинок був проданий Хьюго Баркані. А ще пізніше (після Другої світової війни) його забрали для потреб держави. Тут свого часу перебувала і резиденція президента Чехословаччини, потім Британська рада. Зараз цей палац використовується для проведення різних офіційних міських заходів.
http://mashapasha.com/europe/koshice/jakabov-palac
Євангельська церква в Кошице (Evanjelický kostol)
Трохи далі, на Млинській вулиці, розташована набагато більш скромна будівля Євангельської церкви (Evanjelický kostol). З-поміж інших будов на вулиці її виділяє лише протестантський слоган «Soli Deo Gloria» ( «Тільки Богу слава») на фасаді. Якби там не було цього напису, я взагалі б не звернула увагу на цей храм. Хоча деякі сайти стверджують, ніби це одна з найкрасивіших неокласичних церков в Словаччині.
Євангельська церква Кошице є однією з найкрасивіших неокласичних євангельських церков в Словаччині. Будівлю церкви було побудовано в 1816 році для словацьких і німецьких протестантів. Церкву звели за проектом Георга Кітцлінга, який був придворним архітектором з Відня…
http://www.prostoturist.com.ua/spravochniki/dostoprimechatelnosti/id/46474
Очевидно, я не в змозі оцінити всі принади неокласики в архітектурі. 😉
Собор Святої Єлизавети Угорської (словацькою Dóm svätej Alžbety)
Зате в кінці Млинської вулиці, на перетині з Головною (Hlavná ulica), знаходиться щось насправді шедевральне! Величезна старовинна вежа в велично-похмурому готичному стилі з годинником на даху видніється ще з мосту, біля Палацу Якоба.
Коли підходиш ближче розумієш, що вежа – це лише частина споруди. А вся споруда – це Собор Святої Єлизавети Угорської (словацькою. Dóm svätej Alžbety). Храм досить великий – його довжина 60 м і ширина 36 м, а висота цієї самої вежі з годинником (північна вежа або вежа Сигізмунда) 59 м. Так що, навіть не знаю, чи є там ракурс, з якого цей шедевр можна повністю захопити в кадр. Я, принаймні, такого кута для фото не знайшла. 🙁
Хоча ні! Майже знайшла. 🙂
З іншого боку вулиці храм можна повністю сфотографувати, якщо, звичайно, не звертати уваги на ліхтарі та інші об’єкти інфраструктури, що частково перекривають пейзаж.
Собор Святої Єлизавети Угорської (словацькою. Dóm svätej Alžbety) – католицький собор, що знаходиться в місті Кошице, Словаччина, кафедральний собор архиєпархії Кошице. Пам’ятник архітектури, побудований в готичному стилі. Собор Святої Єлизавети – найбільша церква Словаччини та один з найбільш східних історичних готичних соборів Європи. Входить в список національних пам’яток культури Словаччини.
Вікіпедія
Храм стоїть на перехресті і з усіх боків має шикарний вигляд. Тому є сенс обійти його навколо.
Барельєф Ференца II Ракоці
У 1906 році в крипті храму були перепоховані останки Ференца II Ракоці, про що можна дізнатися з бронзової дошки на фасаді храму, яка містить барельєф Ференца II Ракоці, герб князя з датою 1700 року і парочку фраз на латині.
На сторінці http://spp.lfond.spb.ru/europe/memorials/grobnicza-usyipalnicza-ferencza-ii-rakoczi-v-kafedralnom-sobore-svyatoj-elizavetyi-(rakoczi-kripta-szent-erzsebet-domban) наведено переклад написів, а також зазначено, що
Автором барельєфа Ференца II Ракоці на стіні собору є Бела Леффлер (Lőffler Béla). Автором тексту – Бела Вік (Wick Béla).
Перший напис звучить, як:
IN SEPULCRO HUIUS AVITAE ECCLESIAE REQUIESTUNT IN DOMINO OSSA PRINCIPIS FRANCISCI RÁKOCZI II, MATRIS EIUS HEL ZERINIAE ET FILLI JOZEPHI, NECNOM TRIM FIDELIUM SOCIORUM, QUOS OMNES, INFAUSTRA SORTE PER DUO SAECULA PATRIA EXTORRES, GRATA PROSTERITAS, EX TERRA DUIN TURNI, EX ILLI, DEVOTE RETULIT ET DIE 29. MENS. OCTOBRIS ANNI 1906 IN LOCO SACRATO, HONESTISSIMO CUM EXCQUIARUM CULTU, AD REQUIEM TRANQIULLAM, PIE AC DIGNE DENUO COLOCAVIT
(«У крипті цього старовинного храму покояться в Господі кістки сюзерена Ференца II Ракоці, матері його Ілони Зріні, а також трьох його товаришів, які були почесно доставлені назад вдячними нащадками з земель тривалого вигнання їх долею, що тривало два століття, і 29 жовтня 1906 року з пошаною поховані в святому місці в ході пишних похоронів для упокоєння в мирі»)
А текст під портретом говорить:
SISTE VIATOR! HONORA TANTORUM HEROUM MAGNA MERITA ET PRAECLARAM MEMORIAM! MONUMENTUM POS SUIT SENATUS POPOLUSQUE HUJUS CIVITATIS ANNO DOMINI 1938.
(«Зупинись, подорожній! Оціни величні заслуги і доблесну пам’ять цих героїв! Даний пам’ятник був споруджений Радою і населенням міста в 1938 році від Різдва Христового»).
Іменні плити біля Собору Святої Єлизавети Угорської
А ще я, випадково, натрапила на цікавий майданчик біля однієї стіни Собору Святої Єлизавети Угорської. Цей майданчик викладений іменними плитами, на яких вказані імена або назви брендів, з датами або кількістю квадратних метрів. Що це за іменні камені я так і не змогла дізнатися – в інеті про це, практично, немає інформації, чи я, просто, не вмію її шукати. 😉
І серед них є одна плита, яка присвячується нашому колишньому президенту – Леоніду Даниловичу Кучмі. На ній зазначена дата 13 червня 2001 р. Напис на табличці говорить: «Leonid Danylovyč Kučma. Prezident Ukrajinskej Republiky. 13 jun 2001» (Леонід Данилович Кучма. Президент України. 13 червня 2001).
Цікаво, до чого б це? Може Кучма відвідував Кошице в цей день? Або побував в соборі? На жаль, знайти про це будь-яку інформацію у мене не вийшло 🙁
Церква Святого Михайла (словацькою Kostol svätého Michala v Košice)
Також біля Собору Святої Єлизавети притулилася невелика барвиста церковця в готичному стилі – Церква Святого Михайла (словацькою. Kostol svätého Michala). Костел іменований на честь Михайла Архангела, покровителя мертвих.
Заснована в II половині XIV століття як каплиця сусіднього собору Святої Єлизавети Угорської.
Церква з 1963 року є пам’ятником архітектури. У 1970 році ансамбль, що складається з собору Святої Єлизавети, церкви Святого Михайла, міської вежі оголошений національним пам’ятником культури.
Після великої реконструкції у 2006 році каплиці був привласнений статус церкви.
Вікіпедія
Храм стоїть в красивому скверику з квітковими клумбами і фонтаном. І разом з Храмом Святої Єлизавети утворює красивий архітектурний ансамбль. Так що можна хоч цілий день сидіти там на лавочці і насолоджуватися архітектурою, посеред зеленого оазису в історичній частині міста.
Башта Святого Урбана (Urbanova veža)
На площі перед Собором Святої Єлизавети Угорської стоїть Вежа-дзвіниця Святого Урбана (Urbanova veža), яка іменується в честь покровителя виноградарів.
Дзвіницю збудували в XIV столітті, але основний дзвін вагою в 7 тонн вежа отримала в 1557 році. Його творцем є Франциск Лілієнфельд з Оломоуца. Свій теперішній вигляд вежа Святого Урбана отримала в XVIII-XX століттях…
…
Вежі вдалося простояти більше п’яти століть без будь-яких серйозних подій, проте, в 1966 році в ній сталася пожежа, яка завдала найбільшої шкоди дзвону. Зараз він знаходиться в пошкодженому стані. Його встановили на постамент перед вежею. На дзвіниці ж замість нього встановлено копію, яку відлили у 1996 році.
https://www.rutraveller.ru/place/36255
Зараз в цій вежі знаходиться музей воскових фігур.
Кошицький державний театр (Štátne divadlo Košice)
Трохи далі, серед яскравої зелені і різнокольорових квітів, в скверику видніється ще одна красива будівля – Кошицький оперний театр (Štátne divadlo Košice).
Кошицький державний театр (словацькою. Štátne divadlo Košice) – оперний театр в центрі міста Кошице, Словаччина.
Будівля була побудована в стилі необароко за проектами Адольфа Ланга в 1879-1899 рр. на місці старої будівлі. Церемонія відкриття відбулася 28 вересня 1899 року.
Вікіпедія
Фасад театру, звичайно, оформлений красиво. Але, в цілому, особливого захоплення він у мене не викликав. З одного боку, я майже байдуже ставлюся до бароко в архітектурі (і необароко, в тому числі). А з іншого – оперні театри у Львові чи Одесі нічим не гірші. Зелена зона навколо цього театру з її скульптурно-архітектурними спорудами мені сподобалась куди більше театру.
Дуже добре вписується в пейзаж скверу біля театру Співаючий фонтан перед Кошицьким державним театром. Хоч в денний час він і не «співав» (принаймні, я не чула), але, коли його включили, сквер ожив, і пейзаж став набагато привабливішим, ніж був вранці (до того, як фонтан запрацював). Уявляю, яка тут краса ввечері, враховуючи різнокольорову підсвітку (у фонтані видно кольорові лампи) і музичний супровід.
Чумна колона Непорочної Діви Марії (Morový stĺp Panny Márie)
Ну і, звичайно ж, як в європейському місті обійтися без Чумного стовпа? В Кошице він знаходиться за оперним театром, на Головній вулиці, і називається Чумна колона Непорочної Діви Марії (Morový stĺp Panny Márie).
Фу! Потворніше скульптур, ніж ці релігійні стовпи, я не бачила. Зараз говорю не тільки про Маріанську колону в Кошице. Мабуть, все-таки бароко – це точно не мій стиль архітектури! Може, звичайно, виною тому мій астигматизм, але ці стовпи виглядають так, ніби людська фігура на їх верхівці стоїть посеред величезної купи екскрементів.
Чумна колона Кошице зроблена майстрами Л. Торноші і Ш. Гріммінгом на замовлення керівника місцевої пошти Вікторина Флахенфельда і єпископа Естерхазі, і встановлена 1723 року в подяку Богу за порятунок від епідемії чуми, що забрала величезну кількість людських життів за 1709-1710 рр.
…
Чумна колона Непорочної Діви Марії вважається не тільки найкрасивішим барочним пам’ятником міста, а й усієї країни. Вона заввишки 14 м, основа прикрашена скульптурами святих Йосипа, Себастьяна і Владислава, а вінчає колону по традиції скульптура Діви Марії. На огорожі встановлені статуї святих Гавриїла, Єлизавети Угорської, Маргарити, Варвари і Архангела Михаїла. За однією з міських легенд, під нею зарита частинка мощей Святого Валентина
https://incomartour.com.ua/countries/7/1236
Очевидно, є люди, які можуть розгледіти в цих стовпах якусь красу. Хоча, якщо не звертати уваги на хаотично наліплені грудочки-фігурки, то самі по собі скульптури навколо стовпа, їх розміщення, металева огорожа і зелене оформлення Маріанського стовпа (Mariánsky stlp) в Кошице цілком симпатичні.
І на цій «веселій» ноті закінчую сьогоднішню розповідь. У цій статті я описала найкрасивіші, майже шедевральні, творіння Кошице. Я маю на увазі Палац Якоба, Собор Святої Єлизавети Угорської та Кошицький державний театр. Решта пам’яток, які привернули мою увагу під час прогулянки, набагато скромніші. І про них я розповім наступного разу.
Як то кажуть, далі буде… 😉
