Центр Будапешта на вечерних фото

Вечірня прогулянка Будапештом

Заключним пунктом призначення нашого туру містами Європи 2014 стало місто Будапешт – столиця Угорщини. Приїхали ми до Будапешту ввечері того ж дня, що і відвідали Відень. Ймовірно, вечір, погана погода, втома, надлишок вражень зробили свою справу. Але з усіх трьох столиць Європи Будапешт мені сподобався найменше... Можливо, після наступної поїздки до Будапешту я буду в захваті від міста, але цього разу – не вразило…

Про все по порядку…

\

\

План дій в Будапешті проходив за таким же сценарієм, як і в двох попередніх столицях: привезли – висадили в туристичному центрі – провели екскурсію з гідом – відпустили на пару годин на всі чотири сторони.

Через те, що приїхали за темна, то “нормальних” фото своїм стареньким фотоапаратом я зробити не змогла. Але “маємо те, що маємо”…


Вулиця Ваци (угор. Váci utca)

По суті, все знайомство з Будапештом полягало в прогулянці по центру Пешта, а точніше – головною туристичною пішохідною вулицею міста – вулицею Ваци (угор. Váci utca). Екскурсоводом в цей раз був хлопець. Він щось розповідав, намагався жартувати. І, можливо, його розповідь була навіть цікавою. Але я вже взагалі не слухала. І, навіть, не намагалася.

Váci utca - туристична вулиця Будапешту
Váci utca – туристична вулиця Будапешту
Вулиця Ваци в Будапешті ввечері
Вулиця Ваци в Будапешті ввечері

Вулиця Ваци (угор. Váci utca) — головна вулиця історичного району Белвароші в центрі Будапешта. Вважається головною торговою вулицею міста, дуже популярна серед туристів. Крім магазинів на вулиці знаходиться безліч кафе і ресторанів. На багатьох фасадах будівель є чавунні прикраси і мозаїки.

Вікіпедія


Площа Верешмарті (угор. Vörösmarty tér)

З вулиці Ваци ми вийшли на площу Верешмарті (угор. Vörösmarty tér), на якій під Різдво відкривається різдвяний базар.

Пам’ятник Міхаю Верешмарті (Vörösmarty Mihály-emlékmű)

На площі встановлений меморіал угорському поету, романтику дев’ятнадцятого століття, який сидить в оточенні слухачів різного віку та походження, – Міхаю Верешмарті. Пам’ятник споруджено з каррарського мармуру у 1908 р. скульпторами Еде Каллос (Kallós Ede), Еде Тельц (Telcs Ede) та архітектором Маркус Геза (Márkus Géza)

Меморіал Міхаю Верешмарті (Vörösmarty Mihály-emlékmű)
Меморіал Міхаю Верешмарті (Vörösmarty Mihály-emlékmű)

Кафе «Жербо» (угор. Gerbeaud-ház)

Навпроти пам’ятника на площі стоїть ще одна визначна пам’ятка XIX століття – Кафе «Жербо» (угор. Gerbeaud-ház) – одна з найбільших і найвідоміших кав’ярень Європи.

Кафе «Жербо» (угор. Gerbeaud-ház) в Будапешті
Кафе «Жербо» (угор. Gerbeaud-ház) в Будапешті

Крім історичних пам’яток, в центрі Будапешта на площі Верешмарті розташовуються сучасні торгово-офісні центри.

Торгово-офісний центр на Площі Верешмарті в Будапешті
Торгово-офісний центр на Площі Верешмарті в Будапешті

Набережна Джейн Хайнінг (Jane Haining Rakpart)

З площі Верешмарті ми вийшли на набережну річки Дунай – Jane Haining Rakpart. Очевидно, ця набережна – саме те, заради чого ми приїхали до Будапешту. Пейзажі з набережної Джейн Хайнінг на нічний Будапешт просто шикарні! В такі моменти шкодуєш, що немає професійної фотокамери…

Замок Буда або Будайська фортеця (угор. Budai Vár)

З набережної відкривається вид на Будайську фортеця (угор. Budai Vár, тур. Budin Kalesi), розташовану з іншого боку Дунаю.

Будайська фортеця в центрі Будапешту
Будайська фортеця в центрі Будапешту
Резиденція угорських королів у Будапешті - Budai Vár
Резиденція угорських королів у Будапешті – Budai Vár

Будайська фортеця (угор. Budai Vár, тур. Budin Kalesi) – історична резиденція угорських королів в Будапешті. Раніше називалася також Королівський палац (угор. Királyi-palota) та Королівський замок (угор. Királyi Vár) …
Перша королівська резиденція на місці сучасного замку була побудована угорським королем Бела IV між 1247 і 1265 роками.

Вікіпедія

На одній з лавок на набережній Джейн Хайнінг встановлена ​​бронзова “експозиція” протилежного берега Дунаю, де, зокрема, зображений Замок Буда в Будапешті.

Будайська фортеця (угор. Budai Vár) в бронзі
Будайська фортеця (угор. Budai Vár) в бронзі

Ланцюговий міст Сечені (угор. Széchenyi lánchíd)

Трохи далі інша пам’ятка Будапешту перетинає Дунай в нічних вогнях – Міст Сечені, або Будапештський ланцюговий міст (угор. Széchenyi lánchíd).

Підвісний міст через річку Дунай, який з’єднує дві історичні частини Будапешту – Буду і Пешт. Відкрито у 1849 році, ставший першим постійним мостом через Дунай.

Вікіпедія

Будапештський ланцюговий міст Сечені (угор. Széchenyi lánchíd)
Будапештський ланцюговий міст Сечені (угор. Széchenyi lánchíd)

—————————– *********************** —————————–


Моє враження від міста Будапешт


Будапешт в нічних вогнях виглядає дуже красиво. І я впевнена, що вдень ​​там теж є чим помилуватися. Проте сама атмосфера в місті мені не сподобалася. Якщо у Відні моя душа співала і танцювала, то в столиці Угорщини все здалося дуже непривітним….

1. В Будапешті дуже важко спілкуватися з місцевим населенням

Наприклад, в Празі можна здогадатися, про що говорять місцеві, навіть не знаючи мови. Та й вони здогадуються, що ти від них хочеш. В туристичній частині Відня в більшості закладів та магазинів хоча б один з працівників знає російську або говорить англійською. У Будапешті ж спілкування з продавцем сувенірів виглядає, як спілкування двох глухо-німих, які не володіють мовою жестів.

Мова абсолютно унікальний – нічого спільного зі слов’янськими мовами. А продавці в магазинах не володіють навіть англійською. І тепер виникає питання – навіщо в Будапешті вночі працюють магазини сувенірів на головній туристичній вулиці? Для кого вони? Невже місцеві жителі вночі ходять за сувенірами?

2. Дуже високі ціни!

…в порівнянні з іншими країнами цього регіону. 🙂

Моя сніжна куля з Будапешта обійшлася мені в два рази дорожче, ніж куля з Відня. Якщо сувенір у Відні я купила за 2 євро, то в Будапешті він коштував 1500 угорських форинтів, а це майже 5 євро. Навіть перекусити в Макдональдсі Будапешта виявилося дорожчим, ніж кава з тортиком в віденському кафе…

Моя сніжна куля з Будапешту
Моя сніжна куля з Будапешту

Хоча, можливо, у них ціни “прив’язані” до часу доби і вночі все дорожчає… Або там навіть в магазинах і кафе потрібно торгуватися… Але, чомусь мені здається, що це малоймовірно… Та й цінники на продукцію є.

3. Погода була “нельотна”… м’яко кажучи

Якщо коротко – промокла до нитки. Буквально!

Після того, як ми розпрощалися з екскурсоводом, почалася злива. Деякий час можна було перечекати в кафешці. Але хотілося і сувенірчик купити і який-небудь подарунок друзям… Так що я одягла дощовик, який, на всякий випадок, заздалегідь купила в дорогу, і пішла бродити між магазинчиками.

В результаті – єдине, що врятував дощовик, – було моє волосся. Весь одяг промок. А на вулиці був початок осені… Пізній вечір… І далеко не літо…


Так що Будапешт мене не зачепив, не вразив і майже не сподобався…

1554 Просмотров