9 жовтня 2018 р. Варшава зустріла нас ясним сонячним ранком. День намічався не по-осінньому теплим. Погода радувала.
Ми приїхали на автовокзал Варшава-Заходня, а їхати потрібно було зі станції Варшава-Центральна. Так що наше знайомство з Варшавою розпочалося з пішої прогулянки між цими двома станціями.
…..
Що можна подивитися в Варшаві за кілька годин в місті?
Перше враження від Варшави
Коли виходиш з вокзалу у Варшаві, перше, що впадає в очі, це простір. Широкі вулиці, величезні площі, великі відстані між будівлями… І все це світлих відтінків… Варшава — це рай для тих, у кого клаустрофобія. Тут, здається, дихати легше.
Наступне, на що звертаєш увагу, це будмайданчики. Тут і там, за високими парканами, підносяться будівельні крани. Новенькі та гарненькі — я навіть сфотографувала собі один, на пам’ять.
Місто оновлюється і росте.
Ще одна річ, яка мені сподобалася в Варшаві, — це поєднання старих будівель радянського типу з сучасними скляними висотками. Попри велику кількість радянських будівель, місто не здається сірим та не привітним, як більшість наших, українських, міст. Сучасний транспорт на вулицях, стоянки для велосипедів, чітка розмітка на дорогах, відсутність потворних електропроводів в небі роблять місто сучасним, світлим та яскравим.
Хоча Варшава і не викликає емоцій типу «Вау! Яка краса! », але вона зачаровує по-своєму, мило й не нав’язливо.
Так що, Варшава, чекай мене. Я ще повернуся! Тим більше, в цей раз у нас не вистачило часу відвідати Старе місто й прогулятися набережною Вісли. А хотілось би.
Прогулянка центром Варшави та деякі туристичні пам’ятки
Варшавою ми пересувалися пішки. На станції Центральній витратили хвилин 40 на попереднє знайомство з вокзалом та покупку квитків до Модліна. Так що на прогулянку містом майже не залишилось часу. Особливо, якщо взяти до уваги мою звичку фотографувати ледве не кожен стовп.
Багато чого побачити не встигли, але і того, що бачили, було досить, щоб склалася позитивна думка про місто.
Орієнтовний маршрут нашої прогулянки Варшавою:
Палац культури та науки або Сталінська висотка в Варшаві
З якого б боку до станції Варшава-Центральна не підходив, з усіх боків видніється величезна сіра будівля «Сталінської висотки» (польск. Pałac Kultury i Nauki, PKiN), яка є найвищою будівлею не тільки в Варшаві, а й у всій Польщі.
Для мене ця висотка — символ Варшави, її розпізнавальний знак. Якщо в пошуку картинок вбити слово «Варшава», на більшості фото обов’язково буде зображений Палац культури та науки. Тому, мабуть, «Сталінська висотка» є символом столиці Польщі не тільки для мене.
Фото зі Сталінською висоткою в Варшаві в цій поїздці я зробила не мало. Сфотографувала її з усіх боків та під різними кутами. А то раптом Палац культури й науки вже знесуть до наступного мого приїзду до Варшави. Чутки в інеті ходять різні…
Висота 42-поверхового хмарочоса складає 187,68 м, разом зі шпилем – 237 м. Будівля має 3288 кімнат. Площа – 123 084 м², внутрішній об’єм – 817 000 м³. Для будівництва було використано 40 мільйонів цегли.
Вікіпедія
На цей час будівля PKiN є офісною, і в ній розташовано безліч різноманітних контор та культурно-розважальних закладів. Наприклад, на першому поверсі «Сталінської висотки» в Варшаві я виявила Інформаційний центр для туристів, де безкоштовно взяла собі на пам’ять сувенірчик з Варшави — туристичну карту.
Міський Свентокшиський Парк (Park Świętokrzyski)
За Палацом культури та науки знаходиться невеликий парк — Свентокшиський (Park Świętokrzyski). Тут ми зустріли першу (в Варшаві) групу туристів, що обліпили Пам’ятник Янушу Корчаку, як мухи. А туристів у Варшаві, до речі, не багато. Можливо, звичайно, вже був не сезон…
У будь-якому випадку, нам для фотосесії залишився тільки фонтан перед цим пам’ятником Янушу Корчаку.
Також в цьому парку до нас причепилися три цілком тверезих, більш-менш пристойно одягнених молодиків, без певного місця проживання, якщо вірити їхнім словам. Один з них представився українцем з Волинської області. Як виявилося, бомжує він в Польщі бо «так склалися обставини, але це довга історія…», яку він нам так і не повідав…
Так що, або бомжі в Польщі живуть нічого так, і виглядають куди пристойніше наших бомжів, або деякі «заробітчани» заробляють там жебрацтвом…
Свентокшиська вулиця (Świętokrzyska) та Вулиця Новий Свят (Nowy Świat)
З парку Свентокшиською вулицею (Świętokrzyska) ми попрямували в сторону річки, але, дійшовши до перехрестя, повернули на вулицю Новий Свят (Nowy Świat).
Дуже цікавих туристичних пам’яток на Свентокшиській вулиці я не помітили. Єдине, що привернуло мою увагу, — це старі світло-сірі або бежеві будинки, ідеальний асфальт з яскравою розміткою, тротуари та площі, вимощені тротуарною плиткою, кілька історично значущих місць… І багато-багато світла!
Палац Замойських (пол. Palac Zamoyskich) у Варшаві
На перехресті вулиць Свентокшиська й Новий Свят знаходиться старовинна добротна будівля у стилі неоренесанс — Палац Замойських (пол. Palac Zamoyskich). Будинок було споруджено в 1667 році, але під час Варшавського повстання він сильно постраждав. Відновили його у 1948-1950 роках. Зараз там розташовується кілька факультетів Варшавського Університету.
Краківське передмістя (пол. Krakowskie Przedmieście)
Палац Сташиця та пам’ятник Миколі Копернику у Варшаві
Через дорогу від Палацу Замойських стоїть Палац Сташиця (пол. Pałac Staszica), або Палац Королівського товариства друзів науки, від якого починається вулиця Краківське передмістя (пол. Krakowskie Przedmieście).
Палац побудований у 1820-1823 роках в класичному стилі за проєктом архітектора Антоніо Корацца. Після Варшавського повстання він був зруйнований і відновлений у 1946-1951 роках. Зараз будівля палацу належить Польської академії наук.
У 1830 році перед Палацом Сташиця був відкритий пам’ятник Миколі Копернику (скульптор Бертель Торвальдсен).
Краківське передмістя — це одна з головних туристичних пішохідних вулиць Варшави. Тут мало не кожна будівля є пам’яткою архітектури. А деякі будівлі колишніх палаців використовують як факультети Варшавського Університету.
Костел візиток, або Костел Святого Йосипа Обручника у Варшаві
Біля Палацу Тишкевичів-Потоцьких розташована одна з небагатьох Варшавських пам’яток, яку не зруйнували під час Другої світової війни, — Костел візиток (пол. Kościół Wizytek), або костел Святого Йосипа Обручника (пол. Kościół Św. Józefa Oblubieńca).
Першу версію храму (дерев’яну) побудували у 1651 році для черниць-візитанток, але вона простояла недовго. Храм кілька разів будували, перебудовували, відновлювали, і лише 15 серпня 1761 р. в костелі Святого Йосипа пройшло перше богослужіння.
Фасад церкви виконаний в стилі рококо та пізнього бароко. На площі перед храмом встановлена скульптура Стефана Вишинського Першого Кардинала Польського.
Площа Пілсудського (Plac Pilsudskiego) та Саксонський сад (Ogrod Saski)
Коли ми дійшли до польського кардинала, що сидить на постаменті, вдалині побачили перші будівлі Старого міста.
Монумент маршала Юзефа Пілсудського
Виникло бажання топати далі в сторону Старого Міста, але здоровий глузд стверджував, що на прогулянку історичною частиною Варшави часу не вистачить, і ми повернули в сторону Центрального вокзалу. Нас зустрів ще один мужик на постаменті — це був Юзеф Клеменс Пілсудський (пол. Józef Klemens Piłsudski) – перший глава відродженої Польської держави.
Площа Юзефа Пілсудського у Варшаві
Повз монумент Пілсудського ми вийшли на однойменну площу – Plac Pilsudskiego. Площа була величезною і майже безлюдною. Десь вдалині виднілися люди — одинокі та в невеликих групах. Але їх було дуже небагато. Навіть у порівнянні з нашим Києвом. Не кажучи вже про сусідню Прагу. Якась вона не сильно туристична… Ця Варшава.
Може, тому у Варшаві так легко дихати?
Могила Невідомого Солдата у Варшаві
З другого боку площі Пілсудського виднівся парк. Як виявилося, це був Саксонський сад (пол. Ogród Saski).
Між площею маршала Юзефа Пілсудського та Саксонським садом розташована Могила Невідомого Солдата у Варшаві (пол. Grób Nieznanego Żołnierza). Цей меморіал був споруджений після Першої світової війни, та є найважливішим національним символом хоробрості й героїзму.
Тут горить вічний вогонь і несе цілодобову службу почесний караул з Представницького батальйону Війська Польського. Зміна караулу відбувається щогодини. А туристи стоять навколо й витріщаються на солдатиків, роблять селфі на їх фоні.
Саксонський сад у Варшаві (пол. Ogród Saski)
В саду людей було явно більше, ніж на всіх інших вулицях Варшави, узятих разом. І, судячи з їхнього віку, це були, скоріше за все, місцеві школярі або студенти та пенсіонери на прогулянці.
Саксонський сад був заснований в кінці XVII століття, а в травні 1727 року став доступним для всіх жителів міста. В XIX столітті сад був перетворений у романтичний парк в англійському стилі. А місце зустрічі закохані, до сих пір, призначають біля фонтану в цьому парку.
Прикрашають алеї саду паркові скульптури в стилі рококо з пісковика. Тітоньки в грецьких нарядах на високих постаментах носять назви Флора, Астрономія, Вакх, Слава, Познань, Правосуддя та ін.
У 1745 році скульптур було 70, в 1797 році їх залишилося 37, і тільки 20 збереглися до наших днів.
Костел Всіх Святих (Kościół Wszystkich Świętych) та скульптура “Ти і я” Ерана Шакін у Варшаві
Гуляти Саксонським садом було ніколи, і ми, швидким кроком, продовжили свій шлях до вокзалу. По дорозі мою увагу привернули ще дві пам’ятки з різних епох — старовинний костел та модернова інсталяція.
Церква Всіх Святих (пол. Kościół Wszystkich Świętych) у Варшаві
Костел Всіх Святих (Kościół Wszystkich Świętych) – це найбільша церква у Варшаві. Будівництво її було завершено в 1892 році.
Це одна з трьох християнських церков, яка перебувала у варшавському гетто під час окупації. Священники Церкви Всіх Святих допомагали євреям організовувати втечі.
Скульптура «You & Me» Ерана Шакін (Eran Shakine)
Не далеко від Церкви Всіх Святих стоїть гарний сучасний варшавський хмарочос — Космополітен Тварда 2/4 (Cosmopolitan Twarda 2/4) – найвища завершена житлова будівля у Варшаві, друга — в Польщі. На внутрішньому дворику цього хмарочоса (Cosmopolitan Patio) встановили сучасну рухаючу скульптуру, що зображає чоловіка й жінку, що стоять на різних кінцях символічної гойдалки обличчями один до одного.
Дошка, на якій стоять силуети постійно рухається, внаслідок чого положення чоловіка й жінки змінюється. Це символізує динаміку та безперервну мінливість людських відносин. Повний цикл руху скульптури займає вісім годин. Інсталяція називається «Ти і я» (“You and Me”). Її автор — ізраїльський художник Eran Shakine (як правильно переводити ім’я, я не знаю — інформація про цю інсталяції є тільки польською мовою, тому, можливо, написала з помилками).
По суті, дві останні пам’ятки відмінно демонструють особливості Варшави, її атмосферу. Тут цілком гармонійно уживається минуле з сучасним та майбутнім. Модернові будівлі стоять поруч із старовинними, але це ні крапельки не зменшує привабливість міста. Це додає Варшаві своєрідний шарм, робить її неповторною.
У будь-якому випадку, мені Варшава сподобалася. І, думаю, в наступну свою поїздку я знайду, що подивитися там ще. 😉
