Влітку 2014 р. з Праги, про яку я розповідала в двох попередніх статтях (стаття 1 і стаття 2), ми вирушили в Угорщину. Через те, що виїхали з Праги в другій половині дня, в угорське місто Дьйор ми приїхали пізно ввечері. Тому в той день ми лише заселилися в готель і втомлені “попадали” спати. Принаймні, я прийняла душ і відразу ж заснула в зручному ліжечку з білосніжними простирадлами…
\
\
Місто Дьйор і кілька його видатних пам’яток
Програма туру на наступний день
По дорозі в Дьйор керівник групи нам розповідав програму наступного дня. Було запропоновано два варіанти розвитку подій:
-
Ми можемо залишитися на цілий день в місті Дьйор – займатися чим хочемо, де хочемо і з ким хочемо… 🙂 Тобто ні представників турагентства, ні екскурсовода в Дьйорі не буде.
-
Поїхати на цілий день до Відня. Але це за додаткову плату.
Зрозуміло, що я вибрала другий варіант. І не пошкодувала! Але про це в наступній статті… 😉
Через те, що до Відня потрібно було виїжджати рано вранці, то на прогулянку Дьйором часу практично не залишалося. Але як це так – побувати в місті і не оглянути хоча б територію поблизу готелю? Це не про мене!
Вулиця Барош Габор ут (Baross Gábor út) та її пам’ятки
Прокинулися ми з сусідкою по кімнаті рано, ще до сніданку, і влаштували собі ранкову прогулянку сусідніми з готелем вуличками.
На вулиці було “сіро” – йшов дрібний дощ. Комусь, можливо, це зіпсувало б настрій, враження, або, взагалі, відбило би бажання прогулятися. Але я люблю літо (або в цьому випадку – початок вересня) в будь-яких його проявах! Обожнюю спеку, обожнюю дощ, навіть, град люблю! Тим більше, що в похмурі дні фото виходять яскравішими, ніж в занадто яскраві, сонячні…
Вийшли ми з готелю і пішли вздовж вулиці. Через кілька десятків метрів її перетинала інша – пішохідна вулиця, і мені здалося, що я потрапила додому – в місто Суми. …Суми – з якоїсь паралельної реальності або з майбутнього…
Це виявилася вулиця Барош Габор ут (Baross Gábor út). Думаю, у багатьох містах України є схожі пішохідні вулиці. От тільки в Дьйорі вона більш “доглянута”, чиста, з акуратно вимощеною рівною дорогою…
…Вузенька пішохідна вуличка, вимощена плиткою…
…старі, невисокі будинки, здається, XVIII-ХIX століття…
…молоді, акуратно підстрижені дерева і лавочки під ними…
…ряд магазинів та кав’ярень на перших поверхах будинків…
Ну, прямісінько, все як на нашій Сумській вул. Соборна! 🙂
Це моє перше враження від вулиці. Потім стало зрозуміло, що це не Суми і, навіть, не Україна… Все акуратне, чисте, нове, не побите і не змальоване… Принаймні те, що знаходиться в полі зору. Однозначно – це не Україна!
Ех! Годі про сумне! Повернемося до міста Дьйор 🙂
Фонтани на вул. Барош Габор ут в місті Дьйор
Гуляючи по вул. Барош Габор ут, звертаєш увагу на кількість збудованих на ній фонтанів. Практично на кожному перехресті з іншими вулицями стоїть фонтан у вигляді якоїсь скульптури.
Пам’ятник човняру в Дьйорі (Csónakos szobor)
Пам’ятник човняру стоїть на перетині вулиць Барош Габор ут (Baross Gábor út) і Арані Яноша (Arany János u.). Якщо я правильно зрозуміла переклад угорської статті Вікіпедії, – ця скульптура встановлена в пам’ять повені 1954 р.
Az Arany János utcai csomópontban az 1954-es árvíz emléke, a csónakos szobor látható
Вікіпедія
Скульптура Святому Георгію (Szent György-szobor)
На перетині вулиць Казінці (Kazinczy u.) і Барош Габор ут стоїть цікава статуя Святого Георгія. Георгій Побідоносець має не зовсім типовий вигляд. Скульптура була створена у 1997 р. скульптором Тібор Рігер (інф. з сайту rutraveller.ru).
—*******—
Схоже, що два останніх – зовсім і не фонтани? Чи, можливо, їх так рано не включають? Але вода в них на той момент взагалі не струменіла.
Квіткові композиції на вулицях Дьйору
Там, де немає дерев, на вулицях встановлені красиві квіткові композиції.
На перехресті вулиць Барош Габор ут та Кірай (Király u)
Не помітно ми дійшли до перехрестя вулиць Барош Габор ут та Кірай (Király u), на якому досить широка вул. Барош Габор перетворюється в вузенький проход між будинками lépcső köz. Куди вів цей прохід я так і не дізналася (в зв’язку з обмеженнями в часі). Але двом людям було б не комфортно в ньому зіткнутися, тому що занадто широким його назвати важко. Та й чистим теж не назовеш. Думаю, вечорами малолітки його використовують в якості затишного містечка…
Площа Віденських воріт (Bécsi kapu tér)
Щоб не випробовувати долю і все таки потрапити в той день до Відня, ми звернули на вулицю Кірай (Király u), аби, зробивши коло, повернутися до готелю. Так дійшли до площі Віденських воріт (Bécsi kapu tér) в Дьйорі.
Пам’ятник Карою Кішфалуді (Kisfaludy Károly szobra)
Карой Кішфалуді вважається родоначальником угорської драматургії і лідером першого покоління угорських романтиків.
Вікіпедія
В центрі площі Віденських воріт у 1921 р. було встановлено пам’ятник скульптора Матрай Лайоша Дьордь, присвячений угорському драматургу, художнику і поету Карою Кішфалуді (інф. з сайту rutraveller.ru).
Церква кармелітів в місті Дьйор (A Győri Kármelita templom)
З іншого боку площі Віденських воріт розташована мало не найважливіша архітектурна пам’ятка Дьйору – Кармелітська церква (Karmelita templom). Якщо чесно, коли я в Інтернеті вичитала, що це одна з найважливіших пам’яток, то була дуже здивована. Можливо, я занадто неосвічена, але моє перше враження було, що це чергова невелика церковця, яких в Україні нууууу дуже багато….
Але, як виявилось, це ідеальний екземпляр архітектури в стилі австрійського бароко, побудований у 1716-25 рр. для кармелітського монастиря…
Ще кілька фото угорського міста Дьйор
Помилувавшись площею Віденських воріт, ми в швидкому темпі потопали до готелю.
Так як часу залишалося не дуже багато, то дивитися по сторонам було просто ніколи. Тому наостанок викладаю ще кілька фото угорського міста Дьйор без коментарів… Міста, що розташоване на перехресті шляхів з Відня до Будапешту…
Думаю, кожен зможе зробити якісь висновки самостійно…
Повернувшись до готелю, ми перекусили (шведський стіл) і поїхали в чергову пригоду….
