Перш за все, старовинна пишність і краса незрівнянного міста Праги найглибшим чином вразили мою уяву.
Моє життя. Том І. Ріхард Вагнер
Прага – місто, яке захоплює, вражає і дивує. Старовинне, барвисте, казкове… Куди не глянь – всюди пам’ятки архітектури. Потрапивши туди, зразу починаєш розуміти, чому так багато фільмів знімається в Празі…
Але це все лірика…
\
\
У серпні 2014 року, в рамках туру містами Європи, про який я почала розповідати в попередній статті, мені пощастило відвідати Прагу. Через те, що я їздила разом з тургрупою, то довелося слідувати чітко спланованому маршруту, і я змогла побачити лише ті пам’ятки, які входили до програми туру. Тепер, коли дивлюся на карту Праги, розумію, що, насправді, побачила я тільки малесеньку частинку того, що можна подивитися в цьому місті-казці. Так що у мене є привід туди повернутися.
Не зважаючи на це, в подібних автобусних турах є свої плюси. Принаймні, для таких мандрівників-початківців, як я. Зокрема, керівники групи розповідають багато нюансів і тонкощів перебування в чужій країні, місті, про які самостійно, можливо, ніколи і не дізнаєшся.
Так, з цієї поїздки я назавжди запам’ятала одну річ:
Коли приїжджаєш в туристичне місто, корисно відразу ж відвідати інфоцентр для туристів.
В інфоцентрі можна безкоштовно взяти туристичну карту і отримати різноманітні консультації. Також, зазвичай, там продаються сувеніри і дають на прокат транспорт (наприклад, велосипеди).
Тому, тепер, коли я приїжджаю в нове місто, я завжди шукаю інфоцентр. Люблю я безкоштовні сувенірчики у вигляді карт.
Інфоцентр для туристів у Празі
Інформаційний центр для туристів в Празі, який ми відвідали, знаходиться на Староміської площі (чеськ. Staroměstské náměstí). А ось і моя “сувенірна” карта туристичної Праги:
Без карти в Празі просто не обійтися. Мереживо вузеньких вуличок… Як нам сказала наша гід:
Щоб Прагою насолодитися, потрібно в Празі загубитися…
А заблукати там нуууу дуже легко! Наприклад, я мало не запізнилася на автобус. А йшла, начебто, в потрібному напрямку….
…Почалося все з того, що привезли нас на великому комфортабельному туристичному автобусі до Праги десь о 7-8 годині ранку. І наказали, щоб до 15-ї всі зібралися в автобусі, адже у них графік, порушувати який аж ніяк не можна.
Відвели на площу Республіка (чеськ. Náměstí Republiky) і, на найближчі пару годин, передали в руки екскурсоводу, яка провела нас головними визначними пам’ятками Старого міста (чеськ. Staré Město) на правому березі річки Влтава (чеськ. Vltava). Екскурсія закінчилася на Староміській площі, де ми взяли собі в інфоцентрі карту Праги, і самостійно пішли гуляти містом.
Прага. Фото видатних пам’яток
Захоплююча розповідь про Прагу та її визначні пам’ятки почалася з площі Республіка. Нас супроводжував дуже навіть непоганий гід. Якщо чесно, я не особливо люблю екскурсії і слухати розповіді екскурсоводів. Але цього разу я слухала. Принаймні, спочатку… Хоча, мабуть, половину і не почула. Так як екскурсія почалася дуже рано, і не можна було користуватися гучномовцем, то, щоб щось почути, необхідно було стояти зовсім поряд з гідом.
Правда, з її розповіді, а точніше тих обривків, що вдалося почути, майже нічого вже не пам’ятаю 🙂
Зокрема, запам’ятала, що в Середні віка в Чехії не було нумерації будинків у звичному для нас вигляді. Щоб розрізняти, де який будинок, їм давали назви, відповідно до виду діяльності господарів. Так, будинки в середньовічній Празі називалися, наприклад, «У трьох скрипок» (U Tří housliček), «Два сонця» (U Dvou slunců), «У Червоного Лева» (U červeného lva), «Глибокий підвал» (U hlubokého sklepa). І, щоб назви не були голослівними, на фасадах будівель зображувалась відповідна символіка у вигляді барельєфів, скульптур, гербів та вивісок.
Громадський будинок
Одна з перших пам’яток на площі Республіка це Громадський будинок (чеськ. Obecní dům) – будівля, побудована на початку ХХ століття на місці колишньої резиденції чеських королів, якщо вірити Вікіпедії. В його стінах приймалося багато історично-важливих для Чехії рішень.
Особисто мою увагу ця будівля привернула красивим мозаїчним панно на фасаді.
Порохова вежа
Надземним переходом Громадський будинок з’єднується з Пороховою вежею (Порохові ворота, чеськ. Prašná brána), яка слугує своєрідними воротами до Старого Міста. Від Порохових воріт починався Королівський шлях в Празі, по якому проїжджали чеські правителі на коронацію. Перший камінь вежі було закладено у XV столітті, а закінчили будівництво на початку ХIX сторіччя. В кінці ХIX віку вежа набула неоготичного вигляду.
Обожнюю готику в архітектурі! Важко передати свої емоції, але здатна годинами милуватися будівлями у готичному стилі. Дуже шкода, що в Україні так мало подібних споруд. 🙁
Висота вежі 65 м. В середині вежі знаходиться оглядовий майданчик.
Чеський національний банк
Через дорогу від Порохових воріт знаходиться Чеський національний банк (чеськ. Česká národní banka). Споруда дуже велика (принаймні, в кадр повністю не помістилася). Побудована в доволі таки суворому стилі. Своєю “сірістю” нагадує радянські будівлі. Єдине, що не вписується в загальну композицію споруди, – так це скульптура “Геній з левом” на даху. Можливо, зараз, на тлі основних визначних пам’яток Праги, будівля Чеського національного банку здається сіренькою і нудною, але, думаю, через пару століть вона займе своє почесне місце серед Празьких пам’яток.
Скульптура «Кінь»
Скульптура “Кінь”, що зображує св. Вацлава, який сидить на животі мертвого коня, підвішеного за ноги, є зразком сучасного арт мистецтва Чехії. Її автор – один з найбільш скандально відомих сучасних скульпторів Чехії – Давид Черний. Встановлена була в 1999 р. під куполом в пасажі торгового центру Люцерна (Lucerna). Перевернутий кінь є одною з основних визначних пам’яток Праги, відвідування якої включають навіть в екскурсійні тури.
Висота скульптури 470 см, довжина 290 см.
Благодійний цегла
Ще одна сучасна “благодійна” пам’ятка Праги – це стіна з дерев’яних розмальованих цеглинок на Врацлавской площі – The Beneficial Brick Initiative. Уже не перший рік в Празі проходить ця благодійна акція. Кожен бажаючий може за 7 євро залишити свій слід, а точніше цеглину зі своїми “шедеврами”, на цій стіні. Кошти від цієї акції надходять у фонд підтримки людей з дефектами розумового розвитку.
Тинський храм
Костел Божої Матері перед Тином (чеськ. Kostel Matky Boží před Týnem) – приклад готики в архітектурі Праги. Знаходиться на Староміській площі. Будівництво почалося в XIV, а завершилося в XVI столітті.
Староміська ратуша
Ще одна середньовічна пам’ятка Праги в неоготичному стилі – Староміська ратуша (чеськ. Staroměstská radnice). Закладена в XIV столітті. Кілька разів добудовувалася / перебудовувалася, пережила пожежу і досі радує туристів.
Висота вежі: 56,59 м; ширина вежі (південна сторона): 8,37 м; глибина вежі (східна сторона): 7,91 м; ширина ратуші: 67,45 м.
Мій короткий відеоролик на тему “Субота на Староміській площі”:
Празькі куранти
І звичайно ж, на мій погляд, головна визначна пам’ятка Праги, яка знаходиться на Староміській площі – це Празькі куранти, або Орлой (чеськ. Pražský orloj), встановлені на Староміської ратуші. Геніальний винахід середньовічних майстрів. Думаю, в наш технологічний вік, знайдеться не дуже багато людей, здатних придумати і втілити в життя винахід подібного масштабу. Годинник виготовили у 1410 р., кілька разів допрацьовували і реставрували. В 1866 році вони набули нинішньому вигляду.
Годинник показує роки, місяці, дні та години, час сходу і заходу Сонця, час сходу і заходу Місяця, а також положення знаків зодіаку. У центрі циферблату розташовується Земля, навколо якої обертається Сонце. Щогодини, коли куранти б’ють, відбувається невелика вистава в традиціях середньовічного лялькового театру. Фігурки, які є втіленнями людських пороків і таких домінант людського життя, як смерть або відплата за гріхи, починають рухатися…
Вікіпедія
Так Празький годинник показує не тільки час чи “астрономічні показники”, він демонструє цілу лялькову виставу, переглянути яку щогодини збираються юрби туристів.
Дванадцять апостолів з’являються у віконечку кожну годину з 9 ранку до 9 вечора. Святий Матей погрожує глядачам сокирою, святий Петро стискає в руках ключ, святий Павло – книгу, святий Ян – кубок, святий Якуб – веретено, святий Томаш – спис, святі Ондржей і Пилип тримають в руках хрест, святий Бартоломей мне шкіру, святий Шимон з’являється у віконці з пилою, святий Барнабаш – з сувоєм, а святий Тадеаш стискає під пахвою папку з паперами.
http://www.radio.cz/ru/rubrika/progulki/istoriya-astronomicheskix-chasov
Коротеньке відео (правда, низької якості) із записом вистави Празького годинника.
Карлів міст
І, звичайно ж, з’їздивши до Праги, гріх не побувати на середньовічному Карловому мосту (чеськ. Karlův most) через річку Влтаву. Місці, де розгортаються події багатьох фільмів. Будівництво моста тривало з 1357 року до початку XV століття. Із східного боку міст прикрашає Староміська мостова вежа, а із західної – Малостранська мостова вежа – дві башти побудовані в різний час і в різних архітектурних стилях.
Довжина мосту 520 м, ширина – 9,5 м. Міст спирається на 16 потужних арок. Його прикрашають 30 скульптур, переважно релігійного характеру.
Якщо доторкнутись до деяких скульптур на містку (а, можливо, навіть до будь-якої із них), то призвеш удачу, і здійсняться бажання. Мабуть тому на Карловому мосту так багато туристів, а біля деяких скульптур – шикуються черги.
Мій ролик, записаний біля Карлового моста:
Пам’ятник Карлу IV біля Карлового Мосту
На площі перед Карловим мостом у 1849 р. встановлено пам’ятник Карлу IV.
———————***********************———————
На цьому я закінчую сьогоднішню статтю про пам’ятки Праги. Наступного разу продовжу розповідь про Прагу і поділюся своїми фото та відео з вуличними розвагами для туристів.
