Поговорим об автобусах и автовокзалах…

Поговоримо про автобуси та автовокзали

Минулого разу я розповідала, як добиралася з України в Барселону, і скільки коштувала для мене ця поїздка. Сьогодні хочу розповісти про автобуси різних перевізників, на яких я “каталася” між зупинками у своєму маршруті. Моє враження і відгук про поїздку на автобусах компаній Ecolines, FlixBus і Lvivske ATP.

*****

Про те, як дістатися з України до Польщі на автобусах Ecolines, FlixBus та Lvivske ATP


Поїздка Київ-Варшава на автобусі Ecolines

Автостанція «Видубичі»

Автобуси компанії Ecolines в Києві відправляються з автостанції «Видубичі», яка знаходиться прямо біля одного з виходів однойменного метро «Видубичі».

Автостанція «Видубичі» в Києві
Автостанція «Видубичі» в Києві

Біля виходу з метро знаходиться такий собі міні-риночок з декількома наметами, в приміщенні станції є різні магазинчики, а через дорогу — супермаркет «Фуршет». Так що, якщо навіть не встиг перед автобусом перекусити, на станції з голоду не помреш.

Ринок біля виходу з метро «Видубичі»
Ринок біля виходу з метро «Видубичі»
Зал очікування автостанції Видубичі в Києві
Зал очікування автостанції Видубичі в Києві

До речі, туалет на станції платний — коштує 5 грн.

На території станції у компаній Автолюкс і Еколайнес є окремий офіс з залом очікування. Там, можна купити квитки, дізнатися деталі рейсу тощо.

Офіс з обслуговування клієнтів Автолюкс і Ecolines на автостанції Видубичі
Офіс з обслуговування клієнтів Автолюкс і Ecolines на автостанції Видубичі

Я прийшла на станцію з уже роздрукованим квитком, тому єдине питання, по якому я турбувала працівників за стійкою в офісі компанії Ecolines – це «Чи не скасували рейс до Варшави? Адже вже 16.00, а автобуса досі немає!» (Квиток був на 16.00)



Мій відгук про рейс Київ — Варшава, перевізник Ecolines

Не знаю, з якої причини, але автобус Київ — Варшава компанії Ecolines реально запізнився на 15 хвилин. І це змусило мене похвилюватися. Навесні в Ужгороді я стала свідком ситуації, коли жінка пропустила свій рейс за кордон тому, що очікувала транспорт біля не тієї платформи, і автобус поїхав без неї… Прикре непорозуміння. Не хотілося б зіпсувати свою поїздку таким ось чином.

В очікуванні свого автобуса на платформі автостанції Видубичі спостерігаю за автобусами
В очікуванні свого автобуса на платформі автостанції Видубичі спостерігаю за автобусами

Але, на щастя, наш автобус всього-на-всього затримався, і очікували ми його в правильному місці.

Автобус нам «дістався» двоповерховий, а наші місця — на другому поверсі біля вікна, тому під час поїздки ми змогли бачити все, що бачив водій. 🙂

А ось і наш жовтий двоповерховий автобус на під'їзді до платформи (на задньому плані)
А ось і наш жовтий двоповерховий автобус на під’їзді до платформи (на задньому плані)

Під час покупки квитків на автобус Ecolines онлайн є можливість вибрати місце.

Ми вирішили купити квитки на перші місця з розрахунком на те, що для ніг буде більше простору. Те, що ці перші місця будуть на другому поверсі автобуса, я не очікувала.

Вид з переднього вікна автобуса на вулиці Києва
Вид з переднього вікна автобуса на вулиці Києва
Пасажири під час посадки в автобус — вид з бокового вікна
Пасажири під час посадки в автобус — вид з бокового вікна

Вигляд з вікна автобуса на другому поверсі, звичайно, шикарний! Але є кілька «АЛЕ»…

Чому не варто купувати квитки на перші місця у двоповерховому автобусі:
  1. Переднє скло якесь не якісне. Якщо бічні вікна були чистенькі з чіткою картинкою — було не помітно, що там взагалі є скло, то переднє виявилось, чомусь, якесь дефектне — створювало ефект розмитості. Не знаю, це був якийсь брак чи так було задумано, але панораму за вікном це досить сильно псувало.
  2. Протяги. В автобусі, звичайно, було тепло. Але звідкись із-під переднього вікна досить сильно дуло. Через деякий час поїздки ноги почали мерзнути. Стюардеса, знаючи про це, абсолютно безкоштовно принесла пледік, але він не сильно то й зігрів.
  3. Всі внутрішні сидіння в автобусі обладнані планшетами. Тобто люди в поїздці могли дивитися фільми або грати в ігри. Принаймні, я бачила, як це робили інші пасажири. На передніх сидіннях закріпити планшети ніде, тому якщо купуєте квитки на перші місця в автобусі Ecolines, планшетіка ви не отримаєте — панорамний вид з вікна замінить відюшки.
Переднє вікно автобуса виявилося якимось дефектним
Переднє вікно автобуса виявилося якимось дефектним

Незважаючи на ці маленькі недоліки, поїздка була просто чудовою. Якщо доведеться знову купувати квитки на автобус і буде можливість поїхати з Ecolines, обов’язково скористаюся послугами цього перевізника!

Салон автобуса Київ-Варшава, перевізник - Ecolines
Салон автобуса Київ-Варшава, перевізник – Ecolines
Що мені сподобалося в автобусі Ecolines під час поїздки Київ-Варшава:
  1. Wi-Fi — і в Україні, і в Польщі, і навіть на кордоні у мене був доступ в Інтернет.
  2. Зарядка гаджетів. Мені в цій поїздці послуга зарядки не знадобилася (вожу з собою павербанк), але в житті бувають ситуації різні. Під кожним сидінням в цьому автобусі була електрична розетка — і це чудово!
  3. Туалет. Маленька чистенька кімнатка на першому поверсі з унітазом, умивальником, милом і туалетним папером. Дуже зручно в дорозі. Не потрібно на зупинках, стрімголов, бігти в платний брудний туалет…
  4. Дуже зручні сидіння. Достатньо місця для ніг. Навіть мій рюкзак помістився під ногами. Спала в дорозі, як немовля, і відмінно виспалася.
  5. Кава, чай, перекус. Звичайно — за окрему плату. Але в автобусі є навіть меню з цінами в різній валюті… І з дуже цікавим курсом гривні щодо євро, злотого або рубля.  Наприклад, чай коштує 14 грн або 1 євро, кава – 16 грн або 1,5 євро і т.д.
Меню в автобусі Ecolines (фото не якісне, тому що під час руху автобуса ручки сіпалися і чітко сфотографувати не вийшло)
Меню в автобусі Ecolines (фото не якісне, тому що під час руху автобуса ручки сіпалися і чітко сфотографувати не вийшло)

У будь-якому випадку, поїздкою я залишилася задоволена! 🙂

На кордоні між Україною та Польщею ми простояли кілька годин, але через те, що це було вночі, і я проспала майже весь час, цей проміжок часу для мене пролетіли непомітно. Про деталі перетину кордону розповім іншим разом.

Таким чином, з Києва ми виїхали десь о 16.20, приїхали до кордону близько 12 години ночі, потрапили на територію Польщі десь о 3 годині й у Варшаві вже були близько 11 години дня (за польським часом). По дорозі робили зупинки на вокзалах Житомира, Рівного, Луцька та Любліна. Можливо, зупинялися іще десь, але я ці зупинки не помітила.

Найгірша ділянка траси була між Любліном та Варшавою. Там вся дорога перерита, тому складається враження, ніби Польща — це величезний будівельний майданчик. Через ці дорожні роботи автобус їхав якимись зигзагами. Для людини зі слабким вестибулярним апаратом — це справжнє пекло. Та й перетинали ми цю ділянку нууу дуже повільно й довго!

«Археологічні розкопки» на дорозі Люблін — Варшава
«Археологічні розкопки» на дорозі Люблін — Варшава
Спецтехніка працює на дорозі Люблін — Варшава
Спецтехніка працює на дорозі Люблін — Варшава

Автовокзал Заходня в Варшаві (Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia)

Ми приїхали на вокзал Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia в першій половині дня — близько 11 години. Вивантажилися з автобуса, і кожен пішов у своїх справах.

Автовокзал Варшава-Заходня (Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia)
Автовокзал Варшава-Заходня (Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia)
Пасажири в залі очікування Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia
Пасажири в залі очікування Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia

Автовокзал Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia цілком звичайний — нічого примітного. Платформи з вказівниками для автобусів на вулиці, сучасна скляна коробка вокзалу, без будь-яких крайнощів, і кілька залів для пасажирів всередині. Туалет платний – 2 злотих.

Цікаво тільки те, що багато написів на екранах і вивісках дублюються українською мовою. Та й для спілкування з місцевими жителями (в магазині, касі або іншому місці) знати польську або англійську не обов’язково. Вони непогано розуміють російську чи українську мови, відповідаючи при цьому на польському.

Папірець на стіні в туалеті мене розвеселив: 🙂

Напис на стіні свідчить «Просимо не ставати ногами на унітаз»
Напис на стіні свідчить «Просимо не ставати ногами на унітаз»

Поїздка Варшава — Люблін на автобусі FlixBus

Наступна моя поїздка на автобусі по Польщі була після повернення з Барселони — о 7 ранку ми виїхали з Варшави до Любліна на автобусі фірми FlixBus. Через те, що це був ранній ранок, а на вулиці було досить холодно (в порівнянні з 25°С в Барселоні), то бажання дістати фотоапарат або телефон для фото у мене не виникло. Я просто хотіла спати.

Майже всю дорогу з Варшави до Любліна я проспала. І це, напевно, — на краще, враховуючи будівництво нових доріг на цій ділянці (див. вище).

Щось розповісти про сервіси в автобусі (зарядка гаджетів, туалет тощо) я не можу. Все-таки поспала всю дорогу і на це уваги не звернула. Зате помітила одну особливість Wi-Fi – на зупинках мережа зникала, інтернет був тільки коли автобус рухався.

Ще одна відмінна риса поїздки в польському автобусі — люди їдуть пристебнуті ременями безпеки. Їх про це ніхто не просив. Пасажири самі сідали в автобус і відразу ж пристібалися. Що не властиво нашим пасажирам навіть під час поїздки в легкових авто.

Квитки на автобус ми купили заздалегідь на сайті FlixBus – вони у мене були в роздрукованому вигляді. Але можна було і не друкувати — багато пасажирів показували штрих-код для сканування на екрані телефону. До речі, місця у квитках не вказані, і ми сіли туди, де було вільно.

300*250 UA

Автобус був брендований в зелено-помаранчевому фірмовому стилі FlixBus, сучасний, двоповерховий і цілком комфортабельний, але, на вигляд, більш «заяложений» і старий, ніж Ecolines.

Від’їжджали ми з автостанції біля метро Віляновська (Dworzec Autobusowy Metro Wilanowska) строго за розкладом. На станції є кілька платформ. Біля кожної платформи встановлена ​​дошка оголошень, на якій висить лист зі списком маршрутів і розкладом автобусів, які відходять саме від цієї платформи.

Автовокзал в Любліні та автобус фірми Lvivske ATP

В Люблін ми приїхали на автостанцію Dworzec autobusowy Lublin (Aleje Tysiąclecia 6) без запізнень — о 10.15, як і було вказано у квитку.

Автовокзал в Любліні - Dworzec autobusowy Lublin (Aleje Tysiąclecia 6)
Автовокзал в Любліні – Dworzec autobusowy Lublin (Aleje Tysiąclecia 6)

Атмосфера на вокзалі якась сільська. Абсолютно не схоже, що ти знаходишся в місті. Здається, що потрапив на базар в якомусь українському районному центрі.

Ринок навколо автовокзалу в Любліні
Ринок навколо автовокзалу в Любліні

Щоправда, зал очікування для пасажирів, всередині автостанції, куди більш сучасний, ніж деякі автовокзали навіть в обласних центрах України.

Зал очікування на автостанції в Любліні
Зал очікування на автостанції в Любліні

Вартість туалету, як і у Варшаві, – 2 злотих.

Перші пам’ятки Любліна відкриваються перед поглядом туриста відразу ж, як тільки він виходить з автобуса.

Головний храм Люблінсько-Холмської єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви — Спасо-Преображенський собор — розташований, практично, на автостанції
Головний храм Люблінсько-Холмської єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви — Спасо-Преображенський собор — розташований, практично, на автостанції

Та й до решти старовинних місць Любліна топати далеко не потрібно — історичний центр міста розташований через дорогу від автостанції.

Вид на Старе місто Любліна з автовокзалу
Вид на Старе місто Любліна з автовокзалу

Ми приїхали до Любліна о 10 годині ранку, а наш автобус до Львова від’їжджав о 13.40. Але цих 3,5 години, що ми провели в місті, було цілком достатньо, щоб обійти весь старовинний центр Любліна.

Квиток на автобус Люблін — Львів ми так само, як і всі інші квитки на автобуси, купили онлайн. Орієнтувалися на час відправлення з Любліна й прибуття до Львова. Перебирати перевізниками в цьому випадку не доводилося, так що ми купили перший підходящий за часом квиток — перевізник «Львівське АТП».

Infobus [CPS] WW

На автостанції в Любліні є офіс продажу міжнародних квитків. Я вирішила зайти туди, щоб дізнатися, від якої платформи відправляється наш автобус. Дівка, яка там сиділа та надавала послуги пасажирам, презирливо скривила свій фейс і через вікно вказала на зелений автобус, мовляв, твій автобус вже стоїть на платформі. Не знаю — чи це була особиста неприязнь до мене, чи ця особа по життю має таке перекошене обличчя … Але я сприйняла це як демонстрацію її відношення до нашого автобусу, мовляв, «Фе! На такій розвалюсі я б нізащо не поїхала … »

Автобус явно відрізнявся від двох попередніх. Зелена прямокутна коробка на колесах. Без кондиціонера, без Wi-Fi … Про інші сервіси навіть говорити не доводиться. А найсумніше — це відстані між сидіннями та їх кут нахилу … Коліна не поміщаються, попа болить … Як добре, що ми поїхали з пересадкою і не стали купувати квиток на подібний автобус до Львова з Варшави!

Близько 6 годин в дорозі, з них години 2-3 на кордоні … І ми, не без пригод на пункті пропуску Рава-Руська — Хребенне, приїхали на залізничний вокзал Львів-Головний.

Єдине, що радувало під час поїздки Люблін — Львів, — так це пейзажі за вікном. Осінь в Польщі дуже яскрава й чарівна! Жовто-червоно-помаранчеві дерева і яскраво-зелена трава… Шикарні пейзажі! Та й за вікном було + 20 ° C. І це посеред осені – 13 жовтня…

9271 Просмотров