Минулого разу я розповідала, як добиралася з України в Барселону, і скільки коштувала для мене ця поїздка. Сьогодні хочу розповісти про автобуси різних перевізників, на яких я “каталася” між зупинками у своєму маршруті. Моє враження і відгук про поїздку на автобусах компаній Ecolines, FlixBus і Lvivske ATP.
*****
Про те, як дістатися з України до Польщі на автобусах Ecolines, FlixBus та Lvivske ATP
Поїздка Київ-Варшава на автобусі Ecolines
Автостанція «Видубичі»
Автобуси компанії Ecolines в Києві відправляються з автостанції «Видубичі», яка знаходиться прямо біля одного з виходів однойменного метро «Видубичі».

Біля виходу з метро знаходиться такий собі міні-риночок з декількома наметами, в приміщенні станції є різні магазинчики, а через дорогу — супермаркет «Фуршет». Так що, якщо навіть не встиг перед автобусом перекусити, на станції з голоду не помреш.


До речі, туалет на станції платний — коштує 5 грн.
На території станції у компаній Автолюкс і Еколайнес є окремий офіс з залом очікування. Там, можна купити квитки, дізнатися деталі рейсу тощо.

Я прийшла на станцію з уже роздрукованим квитком, тому єдине питання, по якому я турбувала працівників за стійкою в офісі компанії Ecolines – це «Чи не скасували рейс до Варшави? Адже вже 16.00, а автобуса досі немає!» (Квиток був на 16.00)
Мій відгук про рейс Київ — Варшава, перевізник Ecolines
Не знаю, з якої причини, але автобус Київ — Варшава компанії Ecolines реально запізнився на 15 хвилин. І це змусило мене похвилюватися. Навесні в Ужгороді я стала свідком ситуації, коли жінка пропустила свій рейс за кордон тому, що очікувала транспорт біля не тієї платформи, і автобус поїхав без неї… Прикре непорозуміння. Не хотілося б зіпсувати свою поїздку таким ось чином.

Але, на щастя, наш автобус всього-на-всього затримався, і очікували ми його в правильному місці.
Автобус нам «дістався» двоповерховий, а наші місця — на другому поверсі біля вікна, тому під час поїздки ми змогли бачити все, що бачив водій. 🙂

Під час покупки квитків на автобус Ecolines онлайн є можливість вибрати місце.
Ми вирішили купити квитки на перші місця з розрахунком на те, що для ніг буде більше простору. Те, що ці перші місця будуть на другому поверсі автобуса, я не очікувала.


Вигляд з вікна автобуса на другому поверсі, звичайно, шикарний! Але є кілька «АЛЕ»…
Чому не варто купувати квитки на перші місця у двоповерховому автобусі:
- Переднє скло якесь не якісне. Якщо бічні вікна були чистенькі з чіткою картинкою — було не помітно, що там взагалі є скло, то переднє виявилось, чомусь, якесь дефектне — створювало ефект розмитості. Не знаю, це був якийсь брак чи так було задумано, але панораму за вікном це досить сильно псувало.
- Протяги. В автобусі, звичайно, було тепло. Але звідкись із-під переднього вікна досить сильно дуло. Через деякий час поїздки ноги почали мерзнути. Стюардеса, знаючи про це, абсолютно безкоштовно принесла пледік, але він не сильно то й зігрів.
- Всі внутрішні сидіння в автобусі обладнані планшетами. Тобто люди в поїздці могли дивитися фільми або грати в ігри. Принаймні, я бачила, як це робили інші пасажири. На передніх сидіннях закріпити планшети ніде, тому якщо купуєте квитки на перші місця в автобусі Ecolines, планшетіка ви не отримаєте — панорамний вид з вікна замінить відюшки.

Незважаючи на ці маленькі недоліки, поїздка була просто чудовою. Якщо доведеться знову купувати квитки на автобус і буде можливість поїхати з Ecolines, обов’язково скористаюся послугами цього перевізника!

Що мені сподобалося в автобусі Ecolines під час поїздки Київ-Варшава:
- Wi-Fi — і в Україні, і в Польщі, і навіть на кордоні у мене був доступ в Інтернет.
- Зарядка гаджетів. Мені в цій поїздці послуга зарядки не знадобилася (вожу з собою павербанк), але в житті бувають ситуації різні. Під кожним сидінням в цьому автобусі була електрична розетка — і це чудово!
- Туалет. Маленька чистенька кімнатка на першому поверсі з унітазом, умивальником, милом і туалетним папером. Дуже зручно в дорозі. Не потрібно на зупинках, стрімголов, бігти в платний брудний туалет…
- Дуже зручні сидіння. Достатньо місця для ніг. Навіть мій рюкзак помістився під ногами. Спала в дорозі, як немовля, і відмінно виспалася.
- Кава, чай, перекус. Звичайно — за окрему плату. Але в автобусі є навіть меню з цінами в різній валюті… І з дуже цікавим курсом гривні щодо євро, злотого або рубля. Наприклад, чай коштує 14 грн або 1 євро, кава – 16 грн або 1,5 євро і т.д.

У будь-якому випадку, поїздкою я залишилася задоволена! 🙂
На кордоні між Україною та Польщею ми простояли кілька годин, але через те, що це було вночі, і я проспала майже весь час, цей проміжок часу для мене пролетіли непомітно. Про деталі перетину кордону розповім іншим разом.
Таким чином, з Києва ми виїхали десь о 16.20, приїхали до кордону близько 12 години ночі, потрапили на територію Польщі десь о 3 годині й у Варшаві вже були близько 11 години дня (за польським часом). По дорозі робили зупинки на вокзалах Житомира, Рівного, Луцька та Любліна. Можливо, зупинялися іще десь, але я ці зупинки не помітила.
Найгірша ділянка траси була між Любліном та Варшавою. Там вся дорога перерита, тому складається враження, ніби Польща — це величезний будівельний майданчик. Через ці дорожні роботи автобус їхав якимись зигзагами. Для людини зі слабким вестибулярним апаратом — це справжнє пекло. Та й перетинали ми цю ділянку нууу дуже повільно й довго!


Автовокзал Заходня в Варшаві (Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia)
Ми приїхали на вокзал Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia в першій половині дня — близько 11 години. Вивантажилися з автобуса, і кожен пішов у своїх справах.


Автовокзал Dworzec Autobusowy Warszawa Zachodnia цілком звичайний — нічого примітного. Платформи з вказівниками для автобусів на вулиці, сучасна скляна коробка вокзалу, без будь-яких крайнощів, і кілька залів для пасажирів всередині. Туалет платний – 2 злотих.
Цікаво тільки те, що багато написів на екранах і вивісках дублюються українською мовою. Та й для спілкування з місцевими жителями (в магазині, касі або іншому місці) знати польську або англійську не обов’язково. Вони непогано розуміють російську чи українську мови, відповідаючи при цьому на польському.
Папірець на стіні в туалеті мене розвеселив: 🙂

Поїздка Варшава — Люблін на автобусі FlixBus
Наступна моя поїздка на автобусі по Польщі була після повернення з Барселони — о 7 ранку ми виїхали з Варшави до Любліна на автобусі фірми FlixBus. Через те, що це був ранній ранок, а на вулиці було досить холодно (в порівнянні з 25°С в Барселоні), то бажання дістати фотоапарат або телефон для фото у мене не виникло. Я просто хотіла спати.
Майже всю дорогу з Варшави до Любліна я проспала. І це, напевно, — на краще, враховуючи будівництво нових доріг на цій ділянці (див. вище).
Щось розповісти про сервіси в автобусі (зарядка гаджетів, туалет тощо) я не можу. Все-таки поспала всю дорогу і на це уваги не звернула. Зате помітила одну особливість Wi-Fi – на зупинках мережа зникала, інтернет був тільки коли автобус рухався.
Ще одна відмінна риса поїздки в польському автобусі — люди їдуть пристебнуті ременями безпеки. Їх про це ніхто не просив. Пасажири самі сідали в автобус і відразу ж пристібалися. Що не властиво нашим пасажирам навіть під час поїздки в легкових авто.
Квитки на автобус ми купили заздалегідь на сайті FlixBus – вони у мене були в роздрукованому вигляді. Але можна було і не друкувати — багато пасажирів показували штрих-код для сканування на екрані телефону. До речі, місця у квитках не вказані, і ми сіли туди, де було вільно.
Автобус був брендований в зелено-помаранчевому фірмовому стилі FlixBus, сучасний, двоповерховий і цілком комфортабельний, але, на вигляд, більш «заяложений» і старий, ніж Ecolines.
Від’їжджали ми з автостанції біля метро Віляновська (Dworzec Autobusowy Metro Wilanowska) строго за розкладом. На станції є кілька платформ. Біля кожної платформи встановлена дошка оголошень, на якій висить лист зі списком маршрутів і розкладом автобусів, які відходять саме від цієї платформи.
Автовокзал в Любліні та автобус фірми Lvivske ATP
В Люблін ми приїхали на автостанцію Dworzec autobusowy Lublin (Aleje Tysiąclecia 6) без запізнень — о 10.15, як і було вказано у квитку.

Атмосфера на вокзалі якась сільська. Абсолютно не схоже, що ти знаходишся в місті. Здається, що потрапив на базар в якомусь українському районному центрі.

Щоправда, зал очікування для пасажирів, всередині автостанції, куди більш сучасний, ніж деякі автовокзали навіть в обласних центрах України.

Вартість туалету, як і у Варшаві, – 2 злотих.
Перші пам’ятки Любліна відкриваються перед поглядом туриста відразу ж, як тільки він виходить з автобуса.

Та й до решти старовинних місць Любліна топати далеко не потрібно — історичний центр міста розташований через дорогу від автостанції.

Ми приїхали до Любліна о 10 годині ранку, а наш автобус до Львова від’їжджав о 13.40. Але цих 3,5 години, що ми провели в місті, було цілком достатньо, щоб обійти весь старовинний центр Любліна.
Квиток на автобус Люблін — Львів ми так само, як і всі інші квитки на автобуси, купили онлайн. Орієнтувалися на час відправлення з Любліна й прибуття до Львова. Перебирати перевізниками в цьому випадку не доводилося, так що ми купили перший підходящий за часом квиток — перевізник «Львівське АТП».
На автостанції в Любліні є офіс продажу міжнародних квитків. Я вирішила зайти туди, щоб дізнатися, від якої платформи відправляється наш автобус. Дівка, яка там сиділа та надавала послуги пасажирам, презирливо скривила свій фейс і через вікно вказала на зелений автобус, мовляв, твій автобус вже стоїть на платформі. Не знаю — чи це була особиста неприязнь до мене, чи ця особа по життю має таке перекошене обличчя … Але я сприйняла це як демонстрацію її відношення до нашого автобусу, мовляв, «Фе! На такій розвалюсі я б нізащо не поїхала … »
Автобус явно відрізнявся від двох попередніх. Зелена прямокутна коробка на колесах. Без кондиціонера, без Wi-Fi … Про інші сервіси навіть говорити не доводиться. А найсумніше — це відстані між сидіннями та їх кут нахилу … Коліна не поміщаються, попа болить … Як добре, що ми поїхали з пересадкою і не стали купувати квиток на подібний автобус до Львова з Варшави!
Близько 6 годин в дорозі, з них години 2-3 на кордоні … І ми, не без пригод на пункті пропуску Рава-Руська — Хребенне, приїхали на залізничний вокзал Львів-Головний.
Єдине, що радувало під час поїздки Люблін — Львів, — так це пейзажі за вікном. Осінь в Польщі дуже яскрава й чарівна! Жовто-червоно-помаранчеві дерева і яскраво-зелена трава… Шикарні пейзажі! Та й за вікном було + 20 ° C. І це посеред осені – 13 жовтня…