28 травня 2015 року я поїхала в свою, так звану, “кругосвітню” подорож Україною.
Першою точкою зупинки в моєму маршруті став Харків.
\
\
Куди ж податися в Харкові, якщо ти там вперше?
Харків Пасажирський – моє враження
Зазвичай знайомство з містом починається з вокзалу.
В Харкові він виявився набагато більшим, ніж Сумський. Разом з тим – набагато чистішим, ніж Київський. Притому осіб без певного місця проживання, що окупували Київський і Львівський залізничні вокзали, я не помітила. Можливо, звичайно, погано дивилася.
Також я звернула увагу на дуже красиві вітражі з барвистими зображеннями міських панорам в вікнах Харківського вокзалу (фото, правда, вийшли не дуже гарні 
)
А ось парочка фото, які демонструють вартість послуг на вокзалі Харків-Пасажирський.
Залишила я свій рюкзак в камері схову, щоб не носити його за собою цілий день, адже ввечері мене чекав поїзд до Полтави. І пішла гуляти Харковом.
Привокзальна площа Харкова
Перше місце, куди я потрапила, – це Привокзальна площа. Клумбочки, фонтанчики, безліч крамничок і ряд кіосків, які торгують різноманітними товарами… Дуже навіть акуратненько та чисто навколо. Посеред площі стоїть скульптура, на верху якої закріплено такий собі символічний глобус. Назву, призначення чи архітектора цієї скульптури я так і не змогла знайти на просторах Інтернету. Крім скульптури, на площі також привертають увагу дві будівлі – це будівля самого вокзалу та будівля Управління Південних залізниць.
Вийшла я з Привокзальної площі і повернула наліво. Так як попередньо до поїздок готуюся тільки на рівні – купити квитки і знайти житло, то вивчати джерела в пошуках Харківських видатних пам’яток перед поїздкою я не стала. Як то кажуть – тупала, світ за очі. І як не дивно, потрапила в історично-розважальний центр міста – на площу Свободи.
Мій орієнтовний маршрут з вокзалу на площу Свободи пішком:
Так ось, значить, повернула я вліво і потрапила до якогось промислового району – ні людей, ні машин… Тільки напів-занедбані похмурі промислові будівлі навколо…
Так я дійшла до перехрестя і вдалині побачила “ознаки цивілізації”…
Повернула в їх сторону, перейшла місток і опинилася на перехресті біля “Порше Центра Харків”
Перейшла дорогу біля Порше Центру і сходами піднялася в парк. А там, виявилось, знаходиться Харківський зоопарк, про відвідування якого напишу наступного разу.
Парк розташований на двох пагорбах, між якими внизу пробігає автомагістраль. І для з’єднання цих пагорбів над дорогою побудований пішохідний міст, з якого відкривається захоплюючий вигляд на шоссе.
Після прогулянки по зоопарку я вийшла із парку і потрапила на майдан Свободи в Харкові, який розташований практично по сусідству. Ось такими манівцями я потрапила в центр міста пішки з залізничного вокзалу. 
Майдан Свободи в Харкові
Довжина – від 690 до 750 метрів
Ширина прямокутної частини – від 96 до 125 метрів.
Діаметр круглої частини – 350 метрів.
Площа – 11,9 гектарів.
Різниця висот уздовж площі – понад 11 метрів (від найвищої точки на Сумській вулиці до найнижчої – біля Держпрому).
Площа має форму колби, поверненої шийкою до Сумської вулиці.
Вікіпедія
На площі привертають увагу будівлі Держпрому, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та Харківської обласної державної адміністрації
Біля університету намічалися якісь події – чи то ралі місцевого масштабу, то чи виставка суперкарів . З’ясовувати, в чому справа, я не стала, але красиву машинку сфотографувала… На пам’ять, так би мовити….
Моє особисте враження / відгук про Харків
З площі я потрапила в парк, побачила театр, дельфінарій, кілька красивих фонтанів, прогулялася навколишніми вулицями, і у мене залишилося дуже приємне враження від міста.
Я часто чую негативні відгуки про Харків – люди чомусь його вважають сірим і непривітним. Можливо, вони в чомусь мають рацію, і я не можу робити висновки про все місто, прогулявшись тільки його центром. Але я можу з точністю сказати, що є безліч міст обласного значення набагато брудніших, менш доглянутих і приємних, навіть в центрі.
Мені Харків архітектурою нагадує Одесу. Ось тільки він чистіший, акуратніший та відреставрований!
У ньому живе дух радянської епохи. Сірі похмурі великовагові будівлі (на тій же самій площі Свободи) нагадують про ті часи, що зараз намагаються викреслити з нашої історії.
Харківський державний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка та, навіть, графіті на стінах будинків… І ті навівають дух радянських часів.
Разом з тим, поряд з сірими безликими спорудами розташовано безліч красивих та барвистих будівель із затишними дворами. Без найменшого натяку на якусь похмурість… В центральній частині місто Харків виглядає дуже чисто і доглянуто. Цілком заслуговує на звання сучасного європейського міста з історичним минулим.
Гарна архітектура Харкова
Барвисті графіті на стінах будівель
Затишні двори і сучасні вулиці
Пам’ятні дошки, статуї, скульптури, постаменти та ін.
У Харкові безліч різноманітних скульптур, на тлі яких любителі фотографуватися можуть робити селфі. Також на багатьох будівлях висять новісінькі, цілісінькі пам’ятні дошки.
І, звичайно ж, фонтани!
Безліч працюючих фонтанів в різних місцях центральної частини Харкова… Різноманітні фонтани і фонтанчики… Великі і маленькі… Всі з прохолодною водою… У спекотний літній день – це просто рай для туриста або відпочиваючих…
І наостанок коротенька відюшка з Харківським фонтаном Каскад в жаркий, майже літній день
